Отец наш, сущий в небесах!
Пусть освящается всегда
Твоё в нас имя; Божий страх
Твоё нам царствие сюда
Да приведёт; и на земле,
Как в вышине, хранит пускай
Твоя нас воля, ведь во зле,
Теряем мы сердечный рай.
Насущный хлеб Ты грешным нам
На каждый день подай, чтоб мы
И дух, и плоть питали там,
Где всё ещё есть царство тьмы.
И наши все долги оставь,
Хоть неумело мы, прости,
Людей прощаем, – наша явь
Всегда достойна ли Пути?
Не отступись, помилуй всех,
Во искушенье не введи,
Чтоб сатана не знал успех
Ни в этот день, ни впереди.
Твои ведь царство, сила и
Святая слава навсегда
Из бесконечности любви
Горят, как первая звезда.
Богдан Горбань,
г. Херсон, Украина
1 мая 2008 года мне исполнилось 40 лет. Я православный. Стихи пишу давно.
Прочитано 6219 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.