Вербна неділя! В'їзд до столиці
Господа нашого Спаса-Христа!
Дуже давненько, в першому віці
Ця розвивалась картина проста.
Цар всіх царів, а в'їжджав на ослиці!
Давши ознаку,-Він цар бідняків!
Царство віднині і в вічному віці
Буде на небі для всіх батраків,
Нищих, знедолених владою ймущих,
Сиріт та вдів, бідняків та калік,
Хто лиш добром відповість людям злющим,
Ввійде з Ісусом на небо навік.
Радість велика людей наповняла,
Лиш метушились багаті й царі.
Пальмові віти й одежу там слали;
Гомін великий стояв на горі.
Так ще нікого з царів не стрічали!
В Єрусалимі незвичний тріумф!
Очі ж у Господа повні печалі,-
Бачив, що з містом наробить злий дух.
* * *
Свято велике є -Вербна неділя!
Тільки при чому тут, люди, верба?
Вам лиш би повід для п'янки, весілля?
З «змієм зеленим» побільше юрба?
Слово Господнє геть сплюндрували.
Дух сатани став найкращий ваш друг!
До Бога зверніться! Він зніме кандали;
Очі відкриє й відкриє вам слух;
Будете бачить, як в вербну неділю,
Бачив майбутнє Господь наш Ісус!
Зникне із серця хибне весілля,
Прийде взаміну Спасителя груз;
Щастя спасіння вас не покине,
Бо незалежно від цього життя,
Дух ваш на небо, до Бога полине,
Звідки не буде уже вороття!
Квітень 2009р.
Вячеслав Радион,
Everett, WA,USA
С Тобой Господь способно сердце
Земными днями дорожить,
Ведь Ты послал душе усердье
Хоть чем-то людям послужить... e-mail автора:radvyach@yahoo.com
Прочитано 4837 раз. Голосов 5. Средняя оценка: 4,8
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
